ТЕМА
Світове господарство

1. Найважливішою економічною рисою на рубежі ХІХ-ХХ століть стало:
а) виникнення цілісного світового господарства;
б) політичний і територіальний поділ світу;
в) розвиток міжнародного співробітництва;
г) утворення колоніальної системи.
2. Сучасне світове господарство - це:
а) поступальний розвиток економіки усіх країн на ринкових засадах шляхом раціонального використання ресурсів;
б) система відносин органічно поєднаних національних господарств, що взаємодіють завдяки наднаціональному господарському механізму на основі інтернаціоналізації технологічного способу виробництва;
в) система економічних законів, яка управляє розвитком всесвітнього господарства;
г) міжнаціональний механізм регулювання світового економічного співробітництва.
3. Об'єктивні засади функціонування світового господарства:
а) різне географічне положення країн та особливості їх розвитку;
б) національні традиції і культура, звичаї, історична спадщина;
в) політичний устрій, державна політика, спосіб суспільного життя;
г) міжнародний поділ праці, світовий ринок, інтернаціоналізація суспільного виробництва.
4. Інтернаціональна форма суспільного поділу праці, що базується на спеціалізації і кооперації країн у виробництві та обміні благ, називається:
а) міжнародною;
б) загальною;
в)частковою;
г) одиничною.
5. Світовий ринок як передумова виникнення сучасного всесвітнього господарства представляє собою:
а) місце, де відбувається купівля-продаж товарів різних країн;
б) механізм дії закону вартості у глобальному просторі;
в) розвинуту сферу товарного обміну, що грунтується на міжнародному поділі праці;
г) самостійне функціонування національних ринків окремих країн, які співробітничають між собою.
6. Інтернаціоналізація економіки відбувається у першу чергу завдяки:
а) розвитку продуктивних сил, зокрема, підвищенню якості трудових ресурсів;
б) взаємопереплетінню і об'єднанню різних форм капіталу між країнами;
в) ліквідації світової системи колоніалізму;
г) розвитку світогосподарських зв'язків між країнами на основі відкритості національних економік.
7. Структуру світового господарства утворюють такі основні групи країн:
а) розвинуті держави із соціальною ринковою економікою;
б) країни, що розвиваються в напрямі ринкового господарства;
в) країни з перехідною економікою;
г) усі відповіді правильні. ,
8. Існують дві протилежні доктрини у галузі міжнародного обміну
а) імпорт і експорт товарів та послуг;
б) фрітредерство і протекціонізм;
в) торговельний і платіжний баланси країн;
г) усі відповіді правильні.
9. Забезпечення певних гарантій щодо належної економічної безпеки країни дає політика:
а) реекспорту та реімпорту;
б) позбавлення можливості споживати ті блага, які не виробляє своє господарство;
в) захисту інтересів національного виробника (протекціонізм);
г) свобода торгівлі (фрітредерство)
10. До характерних нині тенденцій розвитку світового господарства можна віднести:
а) розширення сфери дії принципів ринкової економіки;
б) включення у світогосподарський процес абсолютної більшості країн планети;
в) посилення координації господарської діяльності та співробітництва між державами;
г) усі відповіді правильні.
11. Процес глобалізації, що активно розвивається на рубежі ХХ-ХХІ століть, означає:
а) виший ступінь інтернаціоналізації суспільного життя;
б) зростаючу взаємозалежність й поступове просування до однорідності господарства різних країн;
в) втягування усього світу у відкриту систему економічних, політичних та культурних зв'язків на основі інноваційних, комунікативних та інформаційних технологій;
г) усі відповіді правильні.
12. Вищим проявом глобалізації є міжнародна економічна інтеграція, тобто:
а), процес поступового зближення і взаємодії національних господарств, спрямованих на створення єдиної світової (наднаціональної) економічної системи;
б) Європейський союз та інші міжнародні організації (у межах світового господарства зараз налічується близько ста інтеграційних угруповань);
в) транснаціональні корпорації— міжнародні за характером своєї діяльності, але національні щодо контролю над ними;
г) виникнення транснаціонального монополістичного капіталу, просування за кордон підприємницької діяльності.
13. Що не віщує небезпеку для країн із слабкішою економікою від глобалізації:
а) діяльність монополістичного транснаціонального фінансового капіталу;
б) загострення конкуренції на міжнародних ринках;
в) використання переваг і нових можливостей на основі поглиблення світового поділу праці;
г) посилення зовнішнього впливу на національну культуру, поступове розмивання духовних цінностей окремих народів.
14. Цивілізаційна глобалізація повинна зводитися до:
а) фритредерської комерціалізації усіх сфер людської діяльності;
б) взаємозбагачення соціально-економічного і духовно-культурного життя всіх народів;
в) підкорення соціокультурних цінностей одних країн іншим на підґрунті інтеграції;
г) правильної відповіді немає.
15. Система міжнародних економічних відносин виражає:
а) сукупність господарських зв'язків і залежностей, які склалися у зовнішньому просторі внаслідок співробітництва між різними суб'єктами всесвітнього господарства;
б) об'єднання економік окремих держав під керівництвом наднаціональних органів управління;
в) спеціалізацію країн на виробництві та експорті тих товарів, у виготовленні яких вони мають абсолютні переваги;
г) правильної відповіді немає.
16. Найпершою формою міжнародного співробітництва, а значить і економічних відносин між країнами, стала:
а) міграція робочої сили;
б) світова торгівля;
в) конвертованість валюти;
г) освоєння джерел енергії та сировини.
17. Стратегічною формою міжнародних економічних відносин слід вважати сьогодні у першу чергу:
а) ввіз і вивіз капіталу;
б) світові валютно-фінансові зв'язки;
в) науково-технічне співробітництво;
г) спільну боротьбу із злочинністю.
18. Найзагальнішою метою державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є:
а) встановлення високих митних тарифів на товари, що ввозяться з-за кордону;
б) створення сприятливих умов для розширеного відтворення всередині країни за рахунок вигідного міжнародного співробітництва;
в) валютні обмеження, підвищення вимог до технічних, санітарних та інших стандартів щодо якості
продукції;
г) забезпечення необхідними робочими місцями висококваліфікованих працівників у межах країни.
19. Найгострішою загальною проблемою міжнародного співробітництва в сучасний період стає:
а) дотримання прав і свобод працівника, утвердження соціальної справедливості;
б) забезпечення рівного доступу усіх країн на світовий ринок, усунення дискримінації;
в) спільне вирішення глобальних проблем людства;
г) усунення циклічності суспільного відтворення.
20. Глобальними вважаються проблеми, які:
а) сприяють виживанню і розвитку людей за екстремальних умов;
б) є всезагальними (планетарними), загрожують людству в цілому і потребують об'єднання зусиль усіх країн для їх вирішення;
в) породжені науково-технічними революціями, принциповими оновленнями технологій виробництва; г) означають міжнародне співробітництво в усіх сферах економіки задля добробуту людей.
21. Розрізняють глобальні проблеми:
а) національні;
б) регіональні;
в) континентальні;
г) правильної відповіді немає.
22. Економічна безпека країни переважно залежить від:
а) стану розв'язку глобальних проблем;
б) обмеженості усіх видів ресурсів та джерел енергії;
в) рівня відкритості національної економіки, загострення її чутливості до екзогенних (зовнішніх) факторів розвитку;
г) компетентності зовнішньої економічної політики держави.
23. Під залежністю національної економіки розуміють головним чином:
а) такі причинні зв'язки, при яких внутрішній процес виробництва у країні контролюється в основному силами зовні;
б) наявність зовнішнього державного боргу;
в) використання іноземної валюти у грошовому обігу країни;
г) вплив світового ринку на розвиток національного господарства.
24. Економічна залежність має місце тоді, коли:
а) держава змушена пристосовуватися до вимог іноземних партнерів, які диктують їй свою волю щодо спрямування розвитку національного господарства;
б) всупереч власним інтересам здійснюються економічні зв'язки з іншими країнами;
в) практикується невигідне зовнішнє співробітництво;
г) обмін на світовому ринку нееквівалентний.
25. Глобалізація світогосподарських зв'язків впливає на економіку слаборозвинутих країн поки що в основному:
а) незначно;
б) позитивно;
в) негативно;
г) відчутно.
26. Глобальні проблеми світу класифікують по сферах:
а) суспільних взаємовідносин (загроза термоядерної війни, відсталість частини країн і окремих регіонів, світові кризи тощо);
б) взаємодії суспільства з природою (ресурси, екологія, утилізація відходів, раціональне використання землі та
ін.);
в) розвитку людини та забезпечення її майбутнього (ергономіка, подолання епідемій і тяжких хвороб, культурно-моральні проблеми, не стабільність сімей, боротьба із міжнародною злочинністю, наркобізнесом, тероризмом, демократизація та охорона прав людини і т.п.);
г) усі відповіді правильні.
27. Першочерговою для людства є надпроблема:
а) продовольча;
б) забезпечення миру, відвернення нової світової війни;
в) демографічна;
г) енергетична.
28. Вчені називають основний шлях вирішення глобальних проблем світу:
а) забезпечення екологорозвитку господарства;
б) запровадження енергозберігаючих технологій;
в) демілітаризація економіки, конверсія;
г) усунення злочинності, голоду, неграмотності людей.
29. Інші шляхи розв'язання глобальних проблем:
а) оптимізація управління процесом зростання народонаселення;
б) пріоритетність загальнолюдських цінностей у відтворенні суспільства;
в) припинення процесів маргіналізації та подальшої поляризації багатства і бідності;
г) усі відповіді правильні.
30. При наявності суперечності між світовим економічним розвитком і соціальним прогресом людства виникають:
а) об'єктивні умови щодо перетворення глобалізації на її негативну реальність, що веде до появи нових глобальних проблем;
б) певні можливості для покрашення життя людей;
в) унеможливлюється реакційна політика окремих держав,
г) симптоми оздоровлення процесу суспільного відтворення, як окремих країн, так і людства в цілому.

Якщо зустріли незрозумілі слова, можете скачати скани чотирма картинками в форматі Jpeg тут: 5.68 Мб.

Додано користувачем xZ_: